Залицявсь кіт до кролиці,
Забігав щоднини,
Пішли всюди небилиці,
Що скоро родини.
Кіт примружив свої очі,
Що за маячня,
Того слухати не хоче,
Вона ще дитя.
Страшне дійство відбулося,
Кіт з жаху дуріє,
Четверо дітей знайшлося,
Він з горя сивіє.
Березень весь залицявся,
Нявкав він без впину,
У коханні присягався,
Вона списа в спину.
Носив моркву, буряки,
Було й капустину,
Вона їла залюбки,
Задушу скотину.
Ось така вона любов,
Аж спагеті звисає,
Хтось потіху в тім знайшов,
Кіт, то відбуває.
http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/643-kotyachi-zalitsyannya.html