Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Лівобережна: Банкирша и антиквар - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо за подарок - ваши слова...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Майже жіночий роман!
Микола Серпень, 05.04.2014 - 18:32
Вам вдалось розпалити таке вогнище, а потім ще постояти біля згарища. Вогонь породжує тепло і попіл, а, життя пішло як дим. І тільки ваза все памятає... Красиво у Вас виходить і з таким паланням пристрастей.Будьте обережні з вогнем...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все правильно. І я дійсно намагаюся бути обережною... От тільки не можу не кохати...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо! Хотелось передать всё как лучше!
Владимир Зозуля, 05.04.2014 - 09:27
ну может это и не поэма,но вышло просто здОрово,увлекательно и чувственно,принимай поздравления
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо! Трудно даются такие размеры! Продолжения не будет!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ага! І обложка, як в любовних романах...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Важко дається такий об'єм... Перейду мабуть на малі форми!
Любов Вишневецька, 05.04.2014 - 03:21
Ирочка, конечно, пиши еще!!!! Много-много......Понравилось очень!!!!!!! Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, Люба, а как картинку искала - СМЕХ!!! Пока не набрала тему "Обложки любовных романов"
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А плакати чого? Ну, роз'їхалися люди, ну то й що?
Богданочка, 05.04.2014 - 00:51
Прекрасна поема!!! І я згідна з попередніми коментарями... Даруйте нам насолоду читати такі гарні професійні твори. А трішки еротики ніколи не буває зайвою...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, не завжди вдало виходить. Кількість не завжди переходить в якість... Але дякую, що у мене такі друзі!
гостя, 05.04.2014 - 00:37
подарунок просто СУПЕР!!! цікава...відверто інтимна поема...заворожує...інтригує...розбуджує...хто не хоче-нехай не бере...повірте,Ірино...у ВАС є ціле море бажаючих отримувати такі подарунки
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все правильно ви зрозуміли! Так і є. Мені навіть нічого додати! дякую!
Сокольник, 05.04.2014 - 00:16
О, это солидный труд... Это сюжетная веСЧЬ... Ирэн, я не имею столько слов, чтоб выразить свое восхищение... p.s.а я люблю писать порой поэмки. Пока не надоело вроде, пишу быстро и набело... Читайте мое, Ирэн Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Обязятельно! Вот прийдёт лето, меньше напряженности в воздухе и в стране. Обязательно почитаю! Где-нибудь на природе!
Ірина Лівобережна, 05.04.2014 - 00:08
Послесловие.Никогда не писала поэм. И наверное больше не буду. Трудно даётся большой объём. Наверное это всё же не моё. ))) Прочла всё что нашла у нас на сайте. ))) Но если есть кажущиеся совпадения – это, поверьте, случайно. Просто запала почему-то эта тема. Первый вариант вообще удалила, даже не перечитав. Второй вариант «отстаивался» несколько недель в незаконченном виде. Никак не могла понять своё отношение, как автора, к ситуации. Пока наконец не выплыло из подсознания слово «подарок». Каждый читатель, конечно, будет воспринимать по-своему. И это правильно. Моё восприятие теперь привязано к слову ПОДАРОК. В любой интерпретации! Подарок судьбы, или желание сделать подарок себе вопреки судьбе. Желание подарить себя, или принять драгоценный дар. Или нежелание завязывать отношения, а легко идти по жизни, принимая удовольствия за подарки судьбы. Подмена одного подарка другим. Разбуженная чувственность как подарок. Подарок – его не обязательно принимать. Его можно отвергнуть, или не заметить, просто утолив желание. Или наказав спесь. Или что-то доказав себе или другим. Или … мало ли какие скрытые мотивы преследуя... И тогда – всё сложилось, и встало на свои места. И получилось то, что получилось. ))) |
|
|