Звучать по радіо страшні новини,
З майдану чекають останюю вість,
І всі правдиві, зовсім не билини.
Прийшов до країни небажаний гість.
Боротьба іде і гинуть люди,
Рахують жертви, згублені війною.
Й патріотичні кличі чути всюди:
"Тримайся, брате, я з тобою!".
Ми не чекали такого в Україні,
Жили спокійно й вільні мали мрії.
МИру й спокой зараз в країні немає,
Жага до волі людей ховає...
А біля радіо сидить бабуся,
Я за неї ще помолюся...
Бо вона сидить і гірко плаче,
Тому що кров невинних баче.
А влітку знову зацвіте її квітник,
Замайоріє знову там троянда.
Почує України тихий вільний крик,
І покине Україну банда.