На зустріч з губенятами чекаю,
Де кучерів премилий завиток,
І ось у жменці диво це тримаю
Й чогось тремчу неначе той листок.
Аж ось кохану руку відчуваю,
Вона бере приємне в кулачок,
На не земне блаженство я чекаю,
Бо вже пірнаю в диво й в завиток.
Уже лоскочуть губоньки приємне
І в пристрасті своїй ми стогнем: « Ах! «
І вже пішло щось добре та взаємне,
Ця мить блаженства житиме в серцях.
Не думай, що кохання безтілесне
Й незнанно як спалахує в серцях,
Воно земне і трошечки небесне,
Бо нас, земних, несе по небесах.
16.07.01.
