Маршали сплять у могилі,
Військо в полах полягло,
Всіх поховати не в силі,
Бо їх мільйони було.
Ворог стріляв їм у груди,
В спину стріляли свої,
Так було майже усюди,
Де йшли запеклі бої.
Ворог можливо не вцілить,
Випаде трохи пожить,
Наші ж убити хотіли
Всіх, хто назад побіжить.
Й досі розкидано кості
По всіх лісах і полях,
Черви приходять у гості
До позабутих в боях.
Прізвищ ніхто їх не знає,
Їм не приносять вінків,
З рідними разом щезає
Пам’ять про вбитих бійців.
Люди про маршала знають
Як воював, де спочив,
В свято вінки покладають,
Вічно щоб в пам’яті жив.
Так уже в нас повелося –
Маршалам честь і хвала,
А всім бійцям довелося
Вгноїть тілами поля.
15.04.01.
