Ти знаєш, мій діагноз виліковний,
Ти знаєш, що допив мене до дна,
Що я ночами на холоднім підвіконні
Шукаю правди, а її нема.
Ти знаєш, що без тебе важко,
Але з тобою теж “німе кіно“
Коли комок у горлі- тяжко,
Але усе вже пройдено давно.
Я по шматкам збираю вдачу,
Без тебе Бога не молю,
А в магазинаю я не плачу,
Помадою виводжу “я люблю“.
Я б‘ю долонями об стіни,
Щоб біль проникла до кісток,
Благаю небеса постійно,
Щоб повернув відірваний шматок.
Гаряча кров, щоб вдарила у скроні,
Щоб вітер колихав зів‘яле тіло,
Щоб інколи ти грів мої долоні,
Повір, я так давно цього хотіла.
Ваш діагноз вражає
