Болить душа і плаче серце,
трясуться руки, стине кров.
Уже до нас він не вернеться,
не взнає син його любов.
Скляні вуста й безмежні очі,
застиглий вираз на лиці,
сумирні плечі парубочі,
іконка в маминій руці.
Лунає гімн, слова як сльози.
Та всі тримаються, стоять.
І бідна матір на порозі
не може очі підійнять.
Горить вогонь у його пам'ять,
не просто свічечка - свіча!
Їх тисячі людей запалять,
поставлють, будуть величать.
Героям слава! Слава людям!
Усім, хто має чистий дух.
Колись і вас хорошим словом
хороші люди пом'януть.
Ти не боявся помирати,
ти обрав ''волю або смерть'',
прийшов час правду захищати,
серця наповнені ущерть.
Герої є, герої будуть.
І хоч посмертно чи живим,
на небі там Господь розсудить,
а ви у серці назавжди.