Мiй Батько з неба забалакав,
I;з неба громом загремiв,
Дощем iз неба Вiн заплакав,
Бо ти ;Його-не зрозумiв.
Давно,чека€ Вiн на тебе,
Вiн прагне,щоб i ти прийшов,
Вiн запуска€ стрiли з неба,
Тобi!,щоб ти Його знайшов.
Невже ;Його не розумi€ш?
Невже ;не бачiш,що Вiн-€?
Чому ;ти сердце не вiдкри€ш?
Чому ;вiнок iз терна в ;€ш?
Чi ти ;не бачiш,все навколо?
Це Вiн,для нас-усе створив,
Створив усе,Своiiм Вiн Словом,
I нам ;Свою Любов-вiдкрив.
Вiн дарував ;для нас Спасiння,
I Сина Вiн,за нас вiддав.
€динородний Син-мучiння,
Тодi,за нас усiх прийняв.
Свiй крест узяв,пiшов на му;ку,
I; не зважаючi на бiль,
Йому цв ;яхи,забили в руки,
А Вiн терпiв!-усе терпiв.
Терпiв жорстокi Вiн побоii,
I поругання всi терпiв,
Вiн заплатив-Сво€ю кров ;ю,
До Себе жа;лю-не просив.
Вiн не благав,щоб грiшнi руки,
Спинили жо;рсткi побиття,
Вiн добровiльно при;йняв муки,
За нас вiддав Сво€ життя.
Невже; не вiдчував Вiн болi?
Невже; дар;ма-стiкала кров?
Терпiв тодi,щоб ми с тобою,-
Пiзнали всю Його любов.
За нас терпiв!,за нас с тобою,
Щоб нам с тобою;-не терпiть,
За нас с тобой,-стiкав Вiн кров ;ю,
Як можно!,так-усiх любить?
Страждав!,невже цього за мало?
Стiкавши кров ;ю на крестi,
Страждав Вiн,щоб грiха не стало,
Щоб вiльними-зробить усiх.
Таку тяжбу; на Себе взявши,-
Невже не бачiш!-Вiн любив,
I; з Батьком,всiх нас-по€днавши,
Сво€ю кров ;ю примирив.
Повинен я!,був;-замiсть Тебе,
У муках на крестi висiть,
Нехай у доказ,скаже-небо!,
Невже!,зумiв би я;-терпiть?!
А хтоб; зумiв,щоб-добровiльно,
За грiх чужий-пiдти на крест?,
I;сус Господь!,бо Вiн-€диний,
Умер;,i на завжди-воскрес.
Хто ще,-найбiльшу ма€ силу?!
Лише Господь!,Вiн € Любов,
Вiн за грiхи усього миру,-
Про;лив,Свою Святую Кров.
Я ;вiтром хвилi-пiдiймаю,
Так ;,що не всто;ять кораблi,
Лиш Я,такую силу маю,
На небi Я,i на землi.
Вiд Мо ;го гласу-гори тануть,
Вiд грому,все живе-тримтить,
Вони;,Мою всю силу-знають,
Як хочiте,у них-спросiть.
Пiсок в пустелi-пiдiймаю,
Стiною ставлю,Я-його,
Хто ще;,такую силу-ма€?
Кого ;ви знайдете;-кого?
Вiд мого Слова-землю трусе,
I; град,знуща€-все живе,
Прийти до Мене,кожен-мусе,
Прошу!,не гнiвайте Мене!
Я зараз до усiх-звертаюсь!,
Хто хоче жить,-прийдiть усi,
До вас,Лиццем Я-повертаюсь,
А ви чому,спиною-всi?
Я € Любов!,до Мене-линьте,
Прийдiть!,Я заспокою вас,
Моiiм дiлам,i силi-вирьте,
Покайтесь!-доки,ще € час.
Прийдiть усi,не гайте часу,
Хiба даремно Син-страждав?!
Я мит;тю з вас,знiму-проказу,
За вас,що мав-усе вiддав.
Я заплатив цiною кровi,
За вас,на крест-Христа послав,
Належним чiном,ви-Христовi,
Вiн Сам,за вас-життя вiддав.
Що в Мене ;в сердцi-вiдбулося!,
Коли стiкала Сина кров,
Як над Безвинним,ви знущались,
Безжально розп ;яли Любов.
Хто з вас батьки!-смерть бачiв сина?
Як мучiли його дитя,
Дитя кохане i €дине,
Невже ;не буде каяття?
Невже ;жорстоким сердцем сво;iiм-
Ви огрубiли до краю ;,
Невже ;не жаль,-Святоii кровi?
Як нi ;,Я вашу кров-проллю.
Тодi можливо,геть розстане,
Той камiнь,що у вас в грудях,
Коли дитиночки не стане,
Яку,-носили на руках.
Невже ця Жертва-ма€ цiну?!
У вас питаю!-не мовчiть!,
Чому ви збудували стину?!
Мерщiй ;до Мене повернiть!
Куди схова€тесь вiд Мене?
Хiба Мiй гнiв не знайде вас?!,
I;дiть усi!,усi-до Мене!,
Скорiш iдiть,не гайте час.
Батьки i дiти!,вас;-благаю,
Вернiться; доки Я прошу!
Сердця усi ;,Я вашi-знаю,
I; Сво€ дiло-довершу.
До тих,хто прийде-милiсть буде,
Любов; Я дiлом показав,
А хто,Мого Христа-забуде,
Того,Я гнiвом покарав.
Прийдiть!,не хочу вашой; смертi,
Я на перед вам,все сказав,
Чому жо;рсткi ви,i упертi?
Прийдiть!,щоб Я вас-не ка;рав.
Прийдiть!,до;ки вiдкритi дверцi,
Хiба не чули;,Я-гукав?
Для тих,хто не вiдкри€ сердце,
Я гнiв,у чашi наладнав.
Нещастнi всi!,хто буде пити,
Мiй гнiв iз чашi-цiляком,
Тому б,найкраще i не жити,
Тому б,не знати рiдний дом.
Нехочу Я,цього робити,
Тому благаю;-повернiть!
Якщо ;насправдi хочте жити,
Прошу,скорiш ;Христа приймiть.
Вiн примирив нас,мiж собою,
Отця i брошених дiтей,
Вiн спас усiх,Сво€й Любов ;ю,
Вмирав за грiшних ;всiх людей.
Збагнiться!,що iще сказати?!
Чiм ростопити,лед в сердцях?,
Грiхи усi вашi-прокля ;тi,
У руки Сина-вбили цвях.
Збагнiться;,досить!-Я ;кажу вам,
Покайтесь у своiiх грiхах,
Доки € час,-приймiть спасiння,
Воно лише,у вас в руках.
Хто прийняв Сина,той-спасеться,
За вас Вiн,кров ;ю заплатив,
А хто ;над Сином-насмiхнеться,
Тому Я,мiсце-за;лишив.
Тодi кричiть,ридайте вiчно,
Нiхто не прийде в помiч вам,
Кажу Я вам ;-категорично,
За насмiхання всiм воздам.
Усих ;Я зараз сповiщаю,
Всi докази Своii зiбрав,
Спасiння дверi-зачiняю,
Для тих,хто Сина не прийняв.
Кажу!,не вiдвергай спасiння,
Покайся зараз; у грiхах,
Щоб вiчно ;не терпiть мучiння,
Страждання,сльози,бiль i страх.
Як,не прийняти нам I;суса!
Вiн дiлом показав-Любов,
Прийняти всi,Його ми мусим,
За нас пролив,Свою Вiн-кров!!!
ID:
467836
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 23.12.2013 00:23:57
© дата внесення змiн: 23.12.2013 00:23:57
автор: Ищущий Истину
Вкажіть причину вашої скарги
|
