Все як було,як ти й казав.
Була щасливою і знов тепер самотня.
Напередодні сніг лишень пропав,
а вже сьогодні і душа холодна.
Немає звичок,мрій або бажань,
лише простий набір стандартних рухів.
Про тебе він і не згадав,
та завжди поруч в маренні глибокім.
Це божевілля спокою й повітря,
безмежний простір примітивних мрій.
Життя в уяві не здійснити в попіл,
та спробувати ти і не хотів.
Побачене не зберегти навіки,
прожите не прожити знов,
та я в минулому зоталася радіти
і повернусь тепер уже не скоро.