Так сумно, коли чую цю мелодію стару,
Повітря чисте і холодне ледь-ледь легенями беру.
Сьогодні така прекрасна ніч,
в такі ночі хочеться жити.
Серед сотень сонних обличь,
блукатиму в цьому світі.
В такі ночі так хочеться:
по нарошку зорі злічити.
Двері всі замикаються;
одні лишились відкриті.
Небо здається падає;
його тримають ледь-ледь ліхтарі.
Сон в останню чергу заглядує,
в будиночки самотні, старі.
Чомусь так сумно,
згадав мелодію стару.
Її всі забули,
а я чомусь y ній живу.
Сьогодні така прекрасна ніч,
в такі ночі хочеться жити.
Темрява сильна і властна,
розставляє свої сателіти.