Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Радченко: Вирок (За мотивами вірша Ахматової) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ pyan, 29.11.2013 - 16:37
Якщо ви не заперечуєте, запропоную вам деякі зміни, Важко кам"яне упало слово На мої живі поки що груди Та нічого я була готова Впораюсь не дінуся нікуди А сьогодні так багато діла: Треба пам"ять вбити до кінця, Треба, щоб душа закам"яніла- Буду знову вчитись жити я А як ні... Гарячий шелест літа, Ніби свято за вікном моїм. Я передбачала день цей світлий І спустошений самотній дім Не ображайтесь, за те що втрутилась, просто гарний вірш захотілось прийняти участь у його перекладі Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. У перших чотирьох рядках не хочеться щось змінювати, бо втрачається розмір вірша оригіналу. Слово "грудь" в українській мові вживається, передивилася декілька словників. А 4-й рядок по задумці автора повинен бути за розміром коротшим, я думаю, щоб звернути увагу на слова "як небудь", бо саме в них - біль і відчай. Це моя особиста думка." А не то " мені теж не подобалось, у чорновику стоїть знак запитання. І останній рядок змінила. Дякую за допомогу.
Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так. Вірш дуже подпбається. Дякую Вам.
Валентина Ланевич, 29.11.2013 - 08:17
І знову краса душі великої поетеси! Дякую, Оля! Гарний переклад!
|
|
|