Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Лівобережна: Одна в кафе… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ 8 КороЛев, 25.05.2017 - 00:41
"...прості, мов сіль" - чудове порівняння! Не розвінчай, не загуби мене. Сама в кафе, як на афіші;** Любов, як і раніш - сліпа. Ніхто тебе не згубить більше, Аніж загубиш ти сама! **- тобто добре видна, здалеку) Валя Савелюк, 26.11.2013 - 19:19
Були зі мною звуки імені... - красиво... лірично... оригінально.... - і дуже класна ілюстрація...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це знайшла картину художника. А народився вірш знаєте як? В тролейбусі незнайомець торкнув мене за плече: "Передайте на проїзд!" А я задумалась і трохи злякалась! Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, просто так вийшло. Такий був настрій мінорний. дякую!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як гарно ви сказали! Так хочу зараз, щоб воно з'явилося, оте нове щастя! Моє, не запозичене!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так важко відпускати кохання...Так важко повірити, що відпустивши, знайдеш щось краще... |
|
|