Лиш циркулі малюють безкінечність,
А всьому іншому колись прийде кінець,
Не виліковний твій діагноз- безсердечність,
А скільки ти розбив чужих сердець?
Минають дні помало, і минають ночі,
Й здається, що вже ранок промайнув,
Стираєш з пам'яті мене, забути хочеш,
Я епізод твого життя який минув.
Тепер залишились з тобою наодинці,
Я одна, і ти, - холодна осінь,
Так холодно і не зігрієш ти,
Коли кохання моє серце просить.
І стукіт серця не чути вже зовсім,
Лиш вітер крилами в груди б'є,
Нас роз'єднала- остання осінь,
Взяла й розбила серце моє.
Не ти мене врятуєш від безодні,
Якщо захочей йти,-давай іди!
Якщо забути треба- то сьогодні,
Якщо любити,- то любити назавжди.
