Вже осінь. Ми знову діти,
Ще мріями оповиті,
Щасливі несамовито,
В нас вітер і в нас життя.
Ми кліпаємо очима
Захоплено молодими,
Ми бачимо ще незриме -
Ми робимо відкриття.
Ми знову грайливо стали
У листі пливти опалім.
Крилаток нам мало й мало,
Нам треба їх караван.
Вже осінь. Які ж бо брами
Посміють звести між нами?
Ми штурхаємо ногами
Останній з дерев каштан.