Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: За туманом - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі дякую й Вам!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо збоку видніш, то я рада це чути. Дякую, Олечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Еге ж, життя сповнене різних сюрпризів і не завжди вони можуть бути приємні. Дякую, Олексо!
Фотиния, 19.09.2013 - 17:01
Я вижу, Валя, ты попробовала себя в новом амплуа. У тебя хорошо получается! Психологически выверено!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Признаться честно, очень переживала за восприятие читаемых, тема жизненно-жестковата то... Спасибо, Света!
Радченко, 19.09.2013 - 11:46
Валя, цікаве оповідання. Реалії життя. Закінчення - непередбачуване, як і саме життя.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так. Життя таки багате на всякі несподіванки і вони не завжди можуть бути приємні. Дякую, Оля!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і учинки людей в ньому також різні... Дякую, Танюш!
Віталій Назарук, 18.09.2013 - 21:13
Якщо по частинках і кожен день... Має бути ЩОСЬ, яке буде СУПЕР! Пишіть, Валю!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Звичайно, завжди, поруч з неприємностями, є те від чого радіє душа, розгледіти б його вчасно... Дякую, Віталію!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лано, щиро дякую!
Н-А-Д-І-Я, 18.09.2013 - 19:34
Життєва тяжка історія...Чому ж так буває у житті? Чому?Гарні в тебе, Валюша, прозові твори... Молодчинка! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Далебі, такі запитання ставить не одна людина та багато їх так і залишаються без відповіді... Дякую, Надійко!
Вразлива, 18.09.2013 - 19:15
Спочатку через людей ,а потім через дітей, що ж то скажуть? І в тім терпінні , голову в пісок як страус , запихають глибше і глибше.А чи не заховатися в тумані життя?Гарний, проникливий твір!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тільки ж "заховатись в тумані" назавжди, відгородившись ним, як невидимим парканом, - це не вихід і, шкода, коли люди так чинять. Дякую п. Дануто!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...так, почутим бути хоче кожен один... Дякую, Лілоіно!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Втішного у ній таки мало. Дякую, Люба!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це, як горківське "дно", тільки Луки поряд немає, щоб утішав, а з життя поганий розраджувальник. Воно буває жорстке і непривітне, а коли іще людина десь уступилась то їй важко вибратись з цієї ями без внутрішнього, цілеспрямованого поштовху, і трясина з кожним разом засмоктує усе сильніше. Дякую, Танюш!
|
|
|