́Минають дні, минають ночі,
Розлука виссала чуття,
А десь за межами цюркоче
Чуже стривожене життя.
Я розгубила щось дівоче,
Одне жіноче – Боже збав,
Це хтось лихий мене наврочив,
Чи не добром начаклував?
Я все б покинула охоче
І не зали́шила би слід,
Та пелена якась на очі
Мені закрила білий світ.