Життя не вічне, воно проходить ,
а ми щорічно себе розводим,
що будем кращі ,що усе зміним,
а дні проходять і разом з ними,
і ми колись поринем.
У світ ніким не бачений ,другий,
то може досить?
Сидіти склавши руки ,
терпіти ці болючі муки ,
то може досить, давай міняти
цей світ на кращий заміняти.
Щоб було весело ,без алкоголю,
а з друзями й самому із собою,
щоб біль терпіти і без диму
щоб смуток обминав нас мимо.
Розважатися з друзями , кохати ,
і просто бути щасливими ...
