Дощ іде,сонце палає,сніг замітає...
Він на погодні умови не зважає
самотній рейнджер десь вдалині блукає
щастя своє він шукає...
Прожив немало він вже літ
і за плечима цілий світ
полишив він у сподіваннях
знайти своє єдине кохання...
Знайти її із снів своїх
ту,котра кольоровими робила їх
котра не спала,а чекала,
котра життя б віддала
за того кого кохала,
котра б себе усю віддала
тому з ким ранок зустрічала,
й на заході сонця кого б обнімала...
Дощ іде,сонце палає,сніг замітає...
Час так невблаганно спливає...
Самотній рейнджер ше досі кохання своє шукає...
І хто зна,може десь тут вийде вона
в реальне життя із сна...