У мене твої ідоли і ностальгії,
У мене твої грузняки і потреба в розмові,
а зі свого в мене - сльози і істерії
і нерви - ніби один під напругою провід.
Депресії в мене "риб'ячі" - часті й болючі,
а я ж пручалася і казала, що їх не буде,
а ще випадкові вірші - довгі й тягучі
і ночі безсонні, а інколи й дим у грудях.
ти знаєш, я полюбила нічні розмови
тепер щоквартально собі підшуковую жертву
а ще я навчилась грати "слухняну корову"
і вчасно вдягати маску безжальної стерви.
Нарешті я дорослА до твоїх думок,
і до твого Гришковця і до "грузняку" після пива
до нервів - крихких і ламких як лавровий листок,
і до колючих насмішок я теж дозріла.
Та поки ще не дорослА до душевної прози
і досі ще ні про що в житті не шкодую
проте я навчилась вчасно казати "досить"
спиртним заливаючи "депреснякову" бурю.
