Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Андрій Нєстєров: Покажите границы Вселенной! - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ @NN@, 19.05.2013 - 00:08
це я щось не так пояснила, бо це щось нове, а про те що в підручнику, то я ще у Лема читала, люблю його фантастику, вона з гумором
@NN@, 18.05.2013 - 23:59
недавно дивилась , що науковці відкрили - вселенна розширюється і наша сонячна система, яка була на переферії буде все більше продвигатися до центру, тож мабуть ми догодили Господу, що він дає можливість не тільки одній людині, а цілій системі наблизитись до престолу Божого, але то вже буде кінець, хоч і не скоро, в маштабі часу і простору.
Андрій Нєстєров відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це давно відкрито. І є у шкільному підручнику.
@NN@, 18.05.2013 - 22:20
Ви ж знаєте :*у моего Отца обителей много*, тож безкінечна , а ще я думаю, це лиш риторичне питання
Андрій Нєстєров відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я на іншому сайті писав.Увидеть границы... Различные философские системы, многие религиозные учения эти границы создают. Однако известная теорема даёт четко понять, что те или иные построения верны лишь внутри самой системы. То есть, любая система, по сути своей, уже является ограничением. Создание рамок для разума - занятие философии. При попытке выйти за рамки той или иной системы - система разрушается. Но выходя за рамки одной - мы непременно строим систему другую. І потім ще <...>...Например, есть ли предел в богопознании? Предел в обожении? Католическое богословие, как и католическая аскетика такие пределы ставит. Восточная же традиция подобных пределов не знает. Даже смерть с православной точки зрения не является ограничением, и после неё духовно-нравственное совершенство не заканчивается. Тот камень, о который спотыкается учение о так называемых должных и сверхдолжных заслугах в католичестве... Вот в этом смысле католическое богословие нам говорит: "Вселенная конечна", - и пытается обозначить границы Вселенной. Православие же утверждает обратное: "Нет границ и нет пределов", в своём стремлении к Богу, к просиянию в себе образа Божия (или по другому, на пути от образа к подобию) - душа ни чем не ограничена.
|
|
|