Розплющили очі будинки старі,
У скверах туман загасив ліхтарі.
По чашках розлив порцеляновий день
Арабіку ночі з безодні кишень.
Крізь вікна захоплює протяг в полон
Швидкий та потріпаний кавою сон.
Ілюзії теплі змиває вода,
В квартирах пустує з людей суєта.
Судинами вулиць народ поспішає,
Клаксонами тромби авто розчиняє,
Заплакані хмари антени штрикають,
І сльози ворон галасливих вмивають.
Люблю я щоранку дивитись на Львів,
Мовчати і слухати місто без слів,
В очах перехожих думки розглядати
І марно, як завжди, на сонце чекати.
З книги поезій "Тільки про Львів" К.2013 р.
