Я та, що люблю літні косовиці,
Красу бузкову й журавлів ключі
Прозору воду, що на дні криниці
Й зелені гори в далечі.
В мені переплелися дві стихії,
Вода й земля злилися воєдино
Гори Карпати ховають мої мрії,
А душу звеселяють полонини.
Гірські потоки омивають схили,
Дарує дощ веселку променисту,
Величні смереки, що вистачить сили
Віддячують повітрям чистим.
Взаємозв’язані вони любов’ю,
Ці дві стихії разом навіки
Я та, що потішаюся землею і водою
І берегти їм маю крізь роки.
14.03.2013р