І сотні тисяч репостів
ці сонні вогні-очі
не розбурхають простір, не втопляться в ночі
не взлетять совами
в скроні
не вилижуть дочиста, не випурхнуть
нечистю
у вікна душ наших
у серця вічністю
у тіло нежиттю
у очі похоттю
мабуть приреченістю
скоріш надійністю
і вже так звичкою
ділити навпіл
а може й натроє
і в очі крилами
й своєю святістю
а може й нечистю
а може й кармою
та все ж спокійністю
й такою тишею
що страшно дихати
і жити вічністю.