Все приходить в свій час,
Все проходить за мить.
Як у вас я не знаю,
Та у мене щемить,
За це серце...
Чи можна закохатись,
В людину лиш на мить?
Звичайно ж неможливо,
І буде ще диміть,
Дуже довго кохання,
Що коханням не назвати.
Цю симпатію незможеш ти у собі заховати.
І слід від коханої не зможеш приховати,
Що залишиться в твоїму серці.
Рубець на звичайному деревці...
Про цю тему, ще дуже довго можна писати,
І про свою історію, я міг би розказати.
Та як тільки згадаю, немаю я слів,
На цю тему до рими я майже осліп...
Треба вже закінчити мій маленький "freestyle",
Якщо хочеш ти більше - у мене спитай.
Я тобі розповім все що знаю про це,
А тепер я напевне сховаю лице...
