Як роса ранкова на троянді
так краса її - невблаганно гарні
Очі ніжно голубі,плескають серце мені
А усмішка так прекрасна
що душа..аж просить ласки
Як гвоздики у зимі
кохає серце моє її!
Всі подарки я б на світі
біля ніг її поклав
разом з ними і кохання своє б приписав...
І що робити???Я себе питаю...
та про все на світі забуваю...
А тут ,як серце затріпоче
І амурова стріла в душу мені скочить
А разом з нею...
Вічний образ мого ідеалу...