Зрозумій, я такий який я є,
Мене вже не змінити.
Стимул для життя в мене вже є,
Життю не треба вчити.
Я тобі не пластилін щоб з мене щось ліпити,
Тобі щось не подобається,
Можеш одразу й піти.
Ніч знімає з наших лиць,
Недовольстава маски.
В нашій книзі сто сторінок,
Є ще до розвязки.
Завтра буде новий день,
І все буде знову,
Але я не переймаюсь,
що життя це коло.
Так звичайно ти права,
Я не той хто треба.
У дорожчому житті в тебе є потреба.
Але все-таки це я,
А не той кого ти хочеш.
І лише ти через це моє кохання топчеш?