Гарячий чай – то сильна зваба,
Коли у пошуках минає час.
Коли надія є – приходить зрада
Кидає в невідь вона нас.
Вернутись в дні, в солодкі чари,
В стихію віртуального життя.
Відчути ейфорії всі примари
І канути у смутне забуття.
Стіна в мені чи супокої?
Що не дає відчути смак життя.
Пізнати б істину тої любови,
Що по мені веде тертя.
Збагну,що досить тої зради.
Односторонньою була іскрА.
Незримо полум’ям упаде…
Смутні дощі в душі сплела.
