Прекрасна пора, та чудесна весна
Бунтує в трепетних річках
Немов би хоче, щось змінити
На погляд свій, в жагу зеленого свавілля.
Дощами вмите сонце гріє,
Крізь сніг останній у ярках
Пробилося тендітне зілля мріє
В весну, щасливих мрій !
На райдуг струнах золотих
І серце в грудях завмирає
Передчуттям незваних втіх,
Хоч розум їх і не сприймає.
Крокують маршем по землі
А зболені за зиму зради
Такі нікчемні і малі …
Затьмарять їх весни принади!