Давай вкрадемо в цього світу
Хоча би день, а краще – два,
І будем разом з ними жити
В обіймах світла і тепла.
Давай зануримось в глибини
Синього неба, аж до дна,
І будем бавитись, як діти,
Радіти сонцю, без кінця.
Давай розчинимось в повітрі,
Чи перетворимось на хмари,
Щоб побазікати із вітром,
Чи помінятись з ним думками.
Давай придбаєм цього літа
Один лиш день, а, може, два.
Їх перетворимо на вічність
І будем жити – ти і я…
(2008 р.)