І знову з’явився Він.
І знову палкі торкання.
За руку мене повів,
Палаючу від бажання.
І знову Його цілунок,
І знову жадана млість.
Поява Його - дарунок,
Розлука – шалена злість.
І знову прості слова,
І знову від них я тану.
Як «ні», залишусь сам.
Як «так», навік Твоя стану.
Хоча б на одну лиш мить,
Хоча б на одне світання.
Всього лиш мене поклич!
Всього лиш прийми зізнання!