я стану морем, бо жити не можу без
ти станеш потяг (від мене до міста возиш)
і білі чайки літають повз наші долоні,
повз проводи, перехрестя рельс та доріг.
я житиму у прибої, в набігу прозорих хвиль,
і береги, що в черепашнику колись потонули
зараз придавлені тягарем анонімних ступнів,
котрі привезені потягом "Харків-Одеса-Суми".
