Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анастасія Витрикуш: По-трушівськи - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валя Савелюк, 15.02.2013 - 08:20
у цьому віршеві, як і в тих настурціях - глибоко "внутріщнє" життя, вогонь і освітлення, яке "прочитає" той, хто здібний проникати - здібний настільки, наскільки поет відчув і проник у суть, у душу полотна і заразом - його творця... як на мене, то цей вірш - приклад конгеніальності поета і малярА... художника... не можу наполягати, що Ви ставили перед собою таке надзавдання свідомо, але воно зреалізувалося - настурції заговорили "про своє" словами...А ти впійми руками пломінь І просмикни крізь дірку на палітрі, Немов крізь вушко голки... - Ви, пані Анастасіє, "впіймили" і просмикнули - це Вам вдалося зробити... справа тепер за Вашим читачем... Анастасія Витрикуш відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна Вам дуже за відгук! справді, на якесь надзвичайне звершення я не посягала, в мене для цього надто мало досвіду. Але якщо настурції справді заговорили, то це чудово ))
Marika, 14.02.2013 - 22:57
Дуже цікаво і незвично Було цікаво почитати про людину,іменем якоі названо навч. заклад, де я теоретично могла би навчатися Може краще "впіймай руками пломінь" Анастасія Витрикуш відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я теж там теоретично могла навчатися, та от не судилося... ) хто зна, мабуть, багацько втратила. |
|
|