Ти від'їжджав. Просив мене: "Не плач.
Я повернуся скоро. Ти чекай.
У клопотах, в добрі, серед невдач
Прошу тебе мене не забувай".
І я чекала, довго, без вагання,
Надіялась повернешся, прийдеш.
На чужині не віднайдеш кохання
А тільки вдома воно не має меж.
Не плакала, бо ти просив: "Не плач".
Чекала і заздрила дівчаткам…
Ти не вертався...
Написав: "ПРОБАЧ!"…
Та я чекати почала спочатку.