У напівсвітлі кольори
Був тоді цілий світ пофарбований
Здавалось ніколи не зникнуть вони,
Мерехтливі вогні,що відбивались
Від трамвайної колії
Все місто оточив туман,
Місто загадок і ілюзій,
Місто ,де справжніми чарами
Кожен подих був,
Місто ,що живе у серці і
Лиш іноді виринає назовні.
Тим містом тоді так чисельно блукали привиди.
Виникали нізвідки і зникали у тому ж напрямку.
Щирі очі дивились на всіх з під прозорих каптурів
І доносили усмішки свої небачені
До байдужих облич,що саме нудьгували напроти