Мелодія серця не звучить дзвінко,
Її не чути з динаміка телефона,
І не наспівують її люди в метро,
Поспішаючи, мов комашки, у справах.
Мелодія серця усім знайома,
Невловимо лунає знову і знов,
Змушує боязко закипати кров,
А під вечір ми впадаємо в кому...
Мелодія серця додає проблем,
Хочеться стати старим кораблем,
Розсікати легко морські простори,
Забувати душевні страшні гори.
Мелодія серця лікує швидко,
Коли знайома тобі зірка
Палає як вогник надії,
Вона завжди зі мною, я вірю.
Мелодія серця дарує мрію,
Так себе холодними вечорами я грію.
Часом здається, це марно, наївно,
Мелодія запевняє - чарівно!
