Життя із протяжністю в купу поразок
Дарує нам язву, бар'єр, марафон,
Щоб ми очищались від скверності в'язок,
Себе не хвалили в брехні мегафон.
Ми люди, ми звірі, ми згорблені мавпи,
Ми свині, ми п'яні, ми ледар і кат.
Якби мав охоту - поносив і кляв би,
Але ж і самому на той йти парад.
Сьогодні до тебе, а завтра до других,
І завтра тебе, ну а вчора ще ти,
Годину тому було щастя напруги,
А зараз хоч Гангом дозволь пропливти.
