Мій дивний сон,і знову не про тебе
Я забуваю все-це дивно,але так треба
Прочитані листи ,зіставлені малюнки
Та в них є знову ти,як подарунки
Записую усі відомі фрази
Ти- поруч, забуваю їх одразу
Сказала б не люблю –та я не брешу
І знову все зітру,вогонь воскресне
Ми падаємо вниз і хто подасть нам руку?
Чекаєм допомоги,а в відповідь лиш звуки
Пролистую альбом ,там наші сподівання
Якийсь плаксивий звук прощання
Це плаче дощ ,який усе те бачив
Мелодію ,яку пробачив
Це він акомпанемент нашого вальсу
Останній звук дощу сумного танцю!