Три хвилини до відчаю,
Три хвилини без мрій.
Я чекала іншого,а отимала біль.
Знову тихесенько падають наші спогади-сни
Крутяться листопадом намальовані дні
Я не стала би іншою,якби був тим ж і ти
Попросила пробачення у думок самоти
Розбивались б на крапельки наші рідні слова
Я не чула ,а знала ,що уже не твоя
І напевно б заплакала
Я не вмію мовчати
Закриваючись плакати чи просто кричати
Ллються каплями сльози …не від болю ,повір
А від того ,що стали ми чужими,без мрій
Почуття чи емоції не потрібні тобі
Я для тебе лиш порція
ЧерговОї брехні…