Зимовий холод. Мереживні рукавички,
Крижане серце - слід від давньої звички,
Морозом розмальовані вдягнуті навіщось окуляри,
Ламається лід під музику старої гітари.
Розкрита книжка. Ноти. Старий білий рояль,
З усьогó гардеробу залиши́лась лиш страху вуаль.
На столі дрібка цукру. Нагадала про солодке життя,
А в холодильнику - дрібка щастя. Залишила на майбуття.
Недоскладані пазли. Незакручений кран,
Гіркі сльози капають з незагоєних ран.
У чорному небі золотий місяць на нитці звисає,
"Треба вже спати". - Я знаю. Я знаю!..
Весняний холод. Ті ж мереживні рукавички,
Розкрита книга на поверхні старої полички.
У відкрите вікно білий сніг залітає,
"То кохання твоє було!". - Я знаю. Я знаю!..
6.12.2010 року
