Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анастасія Витрикуш: Життєвий цикл - ВІРШ

logo
Анастасія Витрикуш: Життєвий цикл - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Життєвий цикл

І 
Якось вранці прокинусь. Де я? 
Жамевю. Брак повітря. Двері. 
Лиш згадаю: сусідка Неля, 
Барви неба старі панелі, 
А насправді ж бо ультрасині, 
До безмежності інтенсивні. 
Їх рефлекс украду в зіниці, 
Аби потім не зупиниться. 
Підніматимусь у долину 
Із заплющеними очима. 
Спотикатимуся об квіти, 
Що ростуть на даху у світла. 
Я сплету собі з них драбину 
І долізу до половини – 
Решту виріже з плівки сонце 
Й подарує мені, як доньці. 

ІІ 
Якось раптом обернусь. Де я? 
Жамевю. Брак дощу. Пустеля. 
Лиш згадаю: зелений вельон 
Купувала в крамниці «Делі» 
І згубила його в дорозі. 
Перші в серці сліди корозій. 
Не болить. І не стану знову. 
По пекельнім піду піскови. 
Обпікатимуся до крови 
Об фальшивостей днів окови. 
Не шкодуючи шкіру, боса, 
Із діагнозом простоволоса, 
Я кричатиму в повінь: Літо! 
Захлинаючися від світла, 
Не фіксуючи факт обману 
І пісок, що набився в рани. 
Підсвідомо сліди хододні 
Розітну крізь пісок долоньми, 
А корінням вплетуся в стелю – 
Шмат блакиті і хмар пастелі. 
І відчую, що стала древом – 
Між підземністю та наднебом. 

ІІІ 
Якось раптом отямлюсь. Де я? 
Жамевю. Брак тепла. Душею 
Все ще спрагла. Знайду дешеві 
Босоніжки, колись рожеві, 
А тепер до кісток пожовклі – 
Не мої, недоречні, змоклі… 
Напівсон – наче тінь безсоння, 
І птахи шелестять у скронях. 
Вони гріються від артерії. 
Тридцять дев’ять і дев’ять. Це я 
Застудислась, бо змерзла в ноги. 
Лікуватись не маю змоги. 
Конденсую весняний іній – 
Те колишнє за мною віно. 
У минуле немає вікон, 
Від майбутнього вип’ю ліки. 

ІV 
Я в нікого спитаю: де я? 
Жамевю. Брак життя ідеї. 
І згадаю: займення Нея – 
То моє, на ментальній сфері. 
Стану біла, мов сивий простір, 
Буйним снігом запрошу в гості. 
Не до себе, а десь далеко, 
Де не порожньо, ясно, легко. 
Я руками, що були вільні, 
Доторкнуся до обімління. 
Стан фатального зледеніння. 
Остаточний. Аж до коріння. 
Аж до кінчиків нервів болю. 
Ампутуйте, хто-небудь. Молю.

24.08.2012р.

ID:  359560
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 24.08.2012 12:29:32
© дата внесення змiн: 17.01.2013 12:34:05
автор: Анастасія Витрикуш

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Той,що воює з вітряками, Леся Геник
Прочитаний усіма відвідувачами (1036)
В тому числі авторами сайту (30) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

натхненно,проникливо,з душею friends give_rose 32 39 31 23 friends
 
12гарно, насичено, чуттєво, виважено 43 flo12
 
Анастасія Витрикуш відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам, що завітали! 22flo3222flo3222 39
 
Антигерой, 26.12.2012 - 13:17
Непогано smile
 
Анастасія Витрикуш відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасибі га відгук )
 
sterno, 07.11.2012 - 20:57
Як казав би мій знайомий, "ну дак добре"
 
Анастасія Витрикуш відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ну так без проблєм, цілком погоджуюся wink 22
 
кактур, 01.11.2012 - 13:35
кольорові))
 
Анастасія Витрикуш відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
є таке smile 22
 
терен юрій, 03.09.2012 - 16:21
Яскраво, цікаво, хоч і фатально! 12 12 12 friends
 
Анастасія Витрикуш відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
радше зимово... мабуть 22 22 22
 
Леся Геник, 24.08.2012 - 22:34
Кожен рядочок настільки насичений емоцією і образністю, що запирає дух... І хочеться перечитувати знову і знову! 12 16 give_rose
 
Анастасія Витрикуш відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за такі красні слова )) 22 39 smile
 
12
 
Анастасія Витрикуш відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
flo32 wink
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: