Я не соромлюся сорочки
Її цінили всі пра-пра,
Нехай їх носять сини й дочки,
Бо це символіка твоя
Чи вона з ситцю, чи з десятки
Вона – безцінная моя.
На ній узори України,
що серця наші зігріва.
На ній і мальви і жоржини
І чорнобривці та калина чарівна!
Моя найкраща Україна,
Жіночих рук мережечка,
І в день і в ночі шила дівчина
Свою любов, своє життя.
Таку незрівнянну красу.
Уміють вишивати україночки
Із покоління в поколіннячко несуть
Науку прабабусь, тянучи ниточку.
На вишиванці є і квіти, й солов̓ ї,
І гілочки ті вітерець колише…
Найкращую на всій землі
Сорочку-вишиванку не залишу!