Для чого я живу,я завжди це питаю,чому я істину незнаю,минає рік,минає два,а в серці спокою нема.Пливемо ми всі в небуття,гріхом шукаємо дорогу і цим гордиться сатана,що ми шукаємо в безодні, того ,що там нема.Немає в темряві прозріння,бо світло робить всі дива.Живемо-гроші,золото ми маєм,але ми честь завжди вратачаєм,нужденним не допомагаєм,бо серце кривдою повито і Бога ми питаєм про милосердя про любов ,про віру, про життя,а серця в нас нема,бо вдача не у всіх одна,А головне любити жити і не цуратися життя!