22-га весна вже бузком зацвіла,
Зашуміла у лісі струмками,
22-га весна, наче зоря ясна,
Засіяла поміж хмарками.
Моя люба весна маргаритки вдягає,
І попри дорогу танцює,
Моя люба весна вербі коси вмиває,
Поки грім над землею лютує.
22-га весна, ти така молода,
І мене ти щороку лелієш.
Сповиваєш туманом коли ти сумна
Або з радощів сонечком грієш.
Як чудово, що я народилась тепер,
Коли діток приносять лелеки,
А люди сідають у парку на сквер,
І вдихають духм’яні смереки.
Як прекрасно, що я народилась в цей час,
І талант народився зі мною.
Адже ми не подільні із ним, бо якраз
Ми живемо разом із весною.
Неповторна весна, будь ти завжди рясна.
Будь на квіти щороку щедріша,
22-га весна, ти для мене одна,
Найпрекрасніша та наймиліша.
