І знову біль, знову страждання,
Нема і натяку не це кохання.
Душа не спить, вона страждає,
І все пече, біль душу знову наповняє.
Хоча все добре, позитивно.
Ніхто ж не мислить негативно.
Та визначитись знов не можем,
Й самі собі ми не поможем.
Все буде з часом, ось побачиш,
Хоча не факт, що не заплачеш.
Все буде добре чи погано,
Пройде ще час, загоїть рани.
І знову буде так, як було,
І ми побачим - все минуло.
Й лише у мріях кожного із нас,
Для нас заграє перший вальс...