Дощить… забув про головне
Все як завжди. Тримай мене за руку
Так день за днем життя мене
В надіях на єднання і розлуку
Сто років тиші. Щастя уві сні
Збиває з ніг німа безбарвна ніч
Тримаюсь за чиїсь слова, чиїсь пісні
Проста буденність – складна й незрозуміла річ
Без слів. У метушні їх мало хто збагне
В моїх думках пересіклися тисячі доріг
Жадане чудо час не поверне
Пробач, я мусив щось зробити і не зміг
