Я знаю, що без тебе не помру,
Я знаю, помирають і без болю.
Серед усіх стежок я оберу одну –
Свою спокійну і самотню долю.
Я думала, що серце невмируще,
І щастя таке вічне, як життя.
Я помилялась, але ти – ще дужче,
Коли казав, що спокій там, де я
.
Моя душа – це буря океанів.
Це вітер. Це дорога без кінця.
Це тихий крик птахів у час прощання.
Це світле небо. Небо і земля.
Я за тобою у вогонь і воду,
І на край світу по твоїм слідам…
Та ти понад усе любив свободу,
А я… була замріяна життям.