Дивна мушля - від себе
Чи від світу хата.
В ній давно вже хтось живе
Без дверей, без свята.
Мійцний дах, але глухий,
Щоб доща не чути.
Щедрий дар - куток малий-
Є, де тиші бути.
Люди йдуть. Не бачать "дім",
Бо його немає.
Його не побачить всім,
Хто його минає.
Дивна мушля- від усіх,
Від себе та люті.
В ній усі на самоті
У себе закуті.
Щоб не бачить і не чуть,
Як живуть щасливі.
Щоб любові не ковтнуть-
Бо не п`ють за щирість.
Щоб торкаючись тепла,
Пальці не зігріти.
Щоб крізь мушлю в небеса
Не побігли квіти.
