Я так люблю свій рідний край,
Це мій маленький земний рай,
Все мені рідне навкруги,
Поля, діброви та луги.
Люблю волошку кожну в полі,
Я вдячна цій землі та долі,
За щирість ту, що в серці маю,
Кожен день благословляю.
Весняний день за його цвіт,
Птахів весняний переліт,
Спів солов’я благословляю,
Бузок до серця пригортаю.
А літній ранок за чисті роси,
Що падають на ноги босі,
За мак, що червоніє в полі,
За все я вдячна своїй долі
За всю красу, яку я бачу,
Не раз від радості заплачу,
Коли осінній лист летить,
Немовби золотом манить.
Блищить і манить за собою,
Начебто бавиться зі мною,
А дощ осінній сум навіє,
На ранок снігом забіліє.
Сріблястим сріблом заблищить,
Яка чарівна ось ця мить,
Її не можна пропустити,
Треба любити і цінити.
