І це фарби мої? Це палітра моя?
Цей набір сірих плям?
Серед сірого міста і сірих людей
Де на площах гуде колізей,
Де тортури – буденність,
Де схиблених часом ідей,
Кольорові обгортки
Кидає в юрбу берендей.
І цей край – моя Русь?
Ця юрба – мій нарід?
І цей злодій на троні - мій князь?
На коня би і в степ!
У долонях відчути руків’я меча!
І захищаючи Київ щитом
Волю відчути єством!
І під свист диких стріл половецьких
Чергову орду гнати степом за Дін!
Бавлячись ставити долю на кін!
Московитів навали топити в Дніпрі
І «шоломом іспивши із Дону»
На площі почути Бояна пісні!
(Примітка: У вірші йдеться про події 1171 року, коли суздальський князь Андрій "Боголюбський" зі своїм військом дощенту зруйнував, пограбував і спалив Київ.)
така справжня патріотична історична лірика... рідко натрапиш на щось якісне такого роду... для таких тем мало вміння рифмувати, потрібно думати і володіти знаннями
Сильно,звитяжно-аж дух перехоплює! Такий тверезий погляд на дану ситуацію...Легко можна провести паралелі із сьогоденням,адже зараз повторюється та ж сама історія,що й за часів Київської Русі...Достойний твір.
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння! Саме це я і хотів сказати! Ви все правильно зрозуміли!
тоді почалася поточна війна.
"москаль - не національність,
а біоробот імперії."
от діагноз хвороби України.
і ці прокажені завжди нам то Кучму, то Яника підсовують
як метастази проклятого "рускава міра".
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Історія багато чому нас вчить.
Та життя - театр, і ролі граються по колу.
І все повторюється...
У Ваших майстерних віршах вирують емоції і осягнення історичності у зв"язку з сьогоденням
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Такий тверезий погляд на дану ситуацію...Легко можна провести паралелі із сьогоденням,адже зараз повторюється та ж сама історія,що й за часів Київської Русі...Достойний твір. 
