Здавалося б весна а що із того
В душі засів незрозумілий сум
І стільки дум у голові
і стільки дум
Не проганяю сум
не піде сум
Бо пусто в серці пусто у душі
В тім місці де колись жила любов
Моя любов
велика безкорислива любов
не прийде більше знов
не прийде знов
Я хочу когось знову покохати
І знов відчути невимовне щастя
В коханні щастя
від поцілунків щастя
Та тільки все не те
не тої масті...
